Минає час. Проходять дні за днями.
А там,дивись, за роком рік пройшов.
Слідком і смерть прийде. Що буде потім з нами-
З тими людьми, хто Бога не знайшов?
Усе своє життя ми щось шукаємо:
Свободу, щастя, радість і любов,
Мир серцю, та, на жаль, того не знаємо,
Що все це може дать нам тільки Бог.
Гріхи заполонили серце, душу-
Майстерно сатана заплутав нас.
Та вибір є, його зробити мусиш,
Поки не пізно, поки є ще час.
Господь розставить все на своє місце.
Бог є любов, що вічна і жива.
Прощає всім гріхи й дає життя Він вічне,
Хто в своє серце Сина Божого прийма.
Ісус Христос Син Божий стоїть стука
У двері твого серця. Поспіши
Йому відкрить його. Знайдеш ти Друга,
І прощення гріхів, і мир душі.
Один лиш Бог святий, ми ж, люди, грішні, тлінні.
Народжуємось всі ми у гріхах.
І тільки Він, Ісус Христос, єдиний
Життя правдиве і до Бога шлях.
Отець у жертву Сина дав за нас з тобою
Заради викуплення всіх наших гріхів.
Це й ти знущався разом із юрбою,
Як окровавлений Він на хресті висів.
Немає прощення - воно лише в Ісусі.
Мир, спокій, радість, щастя - тільки в Нім:
В Отці і Сині, і в Святому Дусі-
У вічному Живому Бозі у святім.
Схилися ж серцем в щирім покаянні,
Віддай Ісусу всі свої гріхи;
Відкинь всі сумніви, усі свої вагання-
Він хоче, щоб життя мав вічне ти.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8424 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Он ждет тебя. - Анатолий Бляшук Почему так часто наш разум преобладает над нашей верой…? Почему наш рационализм преобладает над доверием Богу…? Почему, в воскресенье на прославлении мы исповедуем, что вся наша жизнь в Его руках, а в понедельник снова суетимся, копошась в своих проблемах…? Мы пытаемся что-то решить, подключая к этому все имеющиеся в нашем расположении ресурсы, мы даже иногда молимся, но все равно остается как прежде…. Почему…? Да потому-что Бог начинает работать только там, где Ему нет альтернатив. От них мы можем избавиться двумя способами – это отбросить их по своей воле, или в начале набить себе кучу шишек, чтоб в итоге доказать несостоятельность наших путей и воззвать к Богу. Выбор только за нами.
